Вакцинація від сказу: важливість, показання та особливості проведення

Сказ – це смертельно небезпечне вірусне захворювання, яке передається через укуси або слину інфікованих тварин. Вірус уражає центральну нервову систему і без своєчасного лікування неминуче призводить до летального результату. Єдиним ефективним способом запобігти розвитку сказу є вакцинація, яка може бути проведена як профілактично, так і екстрено після контакту з потенційно зараженою твариною.

Як передається сказ?

Основне джерело вірусу сказу – інфіковані дикі або домашні тварини (собаки, коти, лисиці, кажани, єноти, вовки). Вірус передається через:

• Укус зараженої тварини – найпоширеніший шлях передачі.
• Попадання слини інфікованої тварини на пошкоджену шкіру або слизові оболонки (наприклад, через подряпини або відкриті рани).
• Рідше – через подряпини або ослинення без укусу.

Показання до вакцинації від сказу

Вакцинація може бути профілактичною (для груп ризику) або екстреною (після контакту з потенційно хворою твариною).

Профілактична вакцинація

Проводиться людям, які мають високий ризик зараження, зокрема:

• Ветеринарам, працівникам зоопарків, мисливцям та єгерям.
• Людям, які працюють у лабораторіях з вірусом сказу.
• Особам, які часто контактують із безпритульними або дикими тваринами.
• Мандрівникам, які вирушають у регіони з високою поширеністю сказу (Африка, Азія, Латинська Америка).

У таких випадках вакцинація складається з трьох доз: у день 0, 7 і 21 або 28 день. Після цього проводиться ревакцинація кожні 1–3 роки залежно від рівня ризику.

Екстрена (постконтактна) вакцинація

Проводиться після укусу або контакту з підозрілою твариною. Головна мета – запобігти проникненню вірусу в нервову систему, оскільки після появи симптомів лікування стає неефективним.

Якщо людину вкусила або ослинила потенційно хвора тварина, необхідно негайно:

1. Промити рану великою кількістю мильної води (не менше 15 хвилин).
2. Обробити антисептиком (перекисом водню, спиртом, йодом).
3. Звернутися до лікаря для вирішення питання про вакцинацію.

Схема екстреної вакцинації

Графік залежить від категорії контакту:

• I категорія (дотик до тварини, ослинення неушкодженої шкіри) – вакцинація не потрібна.
• II категорія (подряпини, ослинення пошкодженої шкіри) – проводиться вакцинація.
• III категорія (укуси, глибокі рани, ослинення слизових оболонок) – вводиться вакцина та імуноглобулін.

При екстреній вакцинації від https://universum.clinic/ua/service/vakczinaczii/  вводяться 5 доз вакцини у дні: 0, 3, 7, 14 та 28. Якщо пацієнт уже проходив профілактичне щеплення, кількість доз може бути зменшена.

Чи безпечна вакцина від сказу?

Сучасні антирабічні вакцини добре переносяться і мають мінімум побічних ефектів. У рідкісних випадках можливі:

• Біль і почервоніння у місці уколу.
• Легка слабкість, підвищення температури.
• Головний біль, запаморочення.

Серйозні алергічні реакції трапляються рідко. Якщо після вакцинації з’являються сильні побічні ефекти, слід звернутися до лікаря.

Що буде, якщо не зробити щеплення після укусу?

Сказ – 100% смертельне захворювання, якщо розвинулося. Вірус уражає нервову систему, викликаючи судоми, гідрофобію (страх води), параліч та летальний кінець. Єдиним шансом на порятунок є вакцинація, яка ефективна лише на ранніх етапах – до появи симптомів.

Висновки

Вакцинація від сказу – єдиний спосіб запобігти смертельно небезпечному захворюванню. Профілактичні щеплення рекомендовані людям із груп ризику, а екстрена вакцинація після контакту з потенційно хворою твариною є обов’язковою. Сучасні вакцини безпечні та ефективні, тому важливо не зволікати і звернутися до лікаря якомога швидше після укусу.

Сказ неможливо вилікувати після появи симптомів, тому своєчасна вакцинація – це шанс врятувати життя.